Будь-яка затримка в лікуванні раку негативно позначається на загальних результатах. У такому висновку немає нічого нового, що вимагало б додаткових доказів. Однак у новому дослідженні, опублікованому днями в JAMA, вивчалася цілком конкретна і прикладна проблема.
Дослідники хотіли з'ясувати, як впливає тривалість періоду між неоад'ювантною терапією і повним мезоректальним видаленням (MTE) при раку прямої кишки. Ключовим завданням дослідників було з'ясувати, чи має сенс чекати реакції пухлини на передопераційну терапію у випадках, коли її не спостерігається на стандартному для таких випадків 8-тижневому проміжку.
Для вивчення питання дослідники відібрали кейси 1064 пацієнтів, які проходили лікування в італійських клініках. Їх розділили на дві групи: з менш тривалим періодом очікування (в середньому 7 тижнів) і більш тривалим (10,6 тижнів).
Результати
Через 5 років 72% пацієнтів з першої, «короткої», групи жили й не хворіли. Аналогічний показник для пацієнтів, яким операція була проведена пізніше, склав 59,6%.
На 10-річному відрізку показники виживання становили 58,8% і 40,1% відповідно.
Висновок з цього вельми важливого з практичної точки зору дослідження очевидний. Навіть в разі відсутності реакції на неоад'ювантну терапію, відкладати MTE не тільки безглуздо, але і небезпечно з точки зору результатів лікування.
Commenti