Британські дослідники провели дуже цікаве моделювання і дійшли висновку, що охоплення скринінгом важливіше, ніж суворе дотримання інтервалів. Так, при скринінгу раз на чотири роки з охопленням 62% програма в Британії виявить 295 випадків раку грудей серед 10 000 запрошених на скринінг жінок. Аналогічний показник за умови дотримання рекомендованого 3-річного інтервалу та охоплення 46% виявить 222 випадки на 10 тис. запрошених.
Ці цифри не взяті зі стелі. До пандемії у Британії практикувалося розсилання запрошення із зазначенням чітких дати та часу проведення мамографії. Такий підхід забезпечував охоплення скринінгом на рівні 62%.
У період відновлення (після перших найжорсткіших локдаунів) використовувалася практика відкритих запрошень - оскільки система через затримки в скринінгу не могла впоратися з усім обсягом накопиченої діагностики, запрошення розсилалися без вказання чітких дати і часу. Охоплення, при цьому, виявилося нижчим, що дослідники, втім, пов'язують із побоюваннями людей відвідувати медичні установи в період пандемії.
У чому гіпотеза
Загальна проблема полягає в тому, що в режимі дотримання чіткого графіка медична система не здатна надолужити пропущений скринінг. При цьому ресурс витрачається нераціонально: адже не всі з тих, кому надсилається запрошення, приходять на діагностику.
Аналіз показав, що якби вдалося забезпечити 62% охоплення скринінгом в режимі відкритих запрошень, нехай навіть при цьому довелося б пожертвувавши дотриманням 3-річного інтервалу, користі від такого сценарію було б більше.
Автори дослідження при цьому не закликають перейти на скринінг раз на 4 роки остаточно. А лише рекомендують розглянути можливість тимчасової зміни стратегії, щоб дати можливість медичній системі надолужити втрачений скринінг.
Андрій Лукашенко, д.мед.н.
Comentarios